Скарбничка

Я розмовляю українською!

Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова

Про багатство рідної мови

 Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році.

У купе першого класу швидкого поїзда Львів-Відень їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велись навколо різних тем. Нарешті заговорили про мови - чия краща, чия багатша і котрій з них належить світове майбутнє. Звісно, кожен почав вихваляти свою мову.

Першим заговорив англієць:

 - Англія - це країна великих завойовників і мореходів, які славу англійської мови рознесли по всьому світі. Англійська мова - мова Шекспіра, Байрона. Діккенса та інших великих літераторів та вчених. Отже, англійській мові належить світове майбутнє.

 - Ні в якому разі. - гордовито заявив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій Великонімеччини і Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Регеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому безперечно, німецька мова має світове значення.

 Італієць усміхнувся і тихо промовив:

 - Панове, ви обидва неправі. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики і кохання, а про кохання мріє кожен. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи відродження, твори Дайте. Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер. Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті та інших великих італійців. Тому італійській мові належить бути провідною в світі.

 Українець довго думав, нарешті промовив:

- Я не вірю у світову мову. Хто домагався цього, потім гірко розчаровувався.

 Йдеться про те, яке місце відводять моїй мові поміж ваших народів. Я також міг би сказати, що українська — мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, геніального поета Тараса Шевченка. Це лірична мова найкращої з кращих поетес світу — Лесі Українки, нашого філософа-мислителя Івана Франка, який вільно володів 14 мовами, зокрема і похваленими тут. Проте рідною, а отже, найбільш дорогою, Франко вважав українську...

 Нашою мовою звучать понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих... Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов. Чи могли би ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

 - Ні, ні. ні! Це неможливо, - відповіли англієць, німець, італієць.

 - Ось на ваших мовах це неможливо, а нашою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, звернувся він до німця.

 - Хай буде буква "П", сказав той.

 - Добре. Оповідання буде називатись "Перший поцілунок".